TextBook Сидить у їй голова, сидить у їй секретар… Сидять уже, як сонце тільки зза обрію витикається, і сидять іще, як сонце вже за обрій ховається… Сидять і пишуть… Пишуть і говорять…
Тут нема з 10ї до 4ї, тут до десятої і після четвертої… Тут нема «без докладу не заходити», а тут тільки рип:
— Здрастуйте!
— А подивись, скільки там ти мені продналогу нацокав? Подивись…
— А скажи мені, як ото воно з отою лучкою, що за Хоминою пшеницею ріжком пішла?
Скажи…
— А може б, оце ти нас повінчав сьогодні? Вінчай…
— Дід сьогодні приставилися… Ховай…
— А мені бог доньку вчора послав! Хрести…
І за попа, і за дяка, і за диякона…
Все оте в цім будинку невеличкому, залізом критому.
Скільки в столиці є наркоматів?
Скільки в столиці є комісій?
Скільки в столиці є комітетів?
Всі вони, пошли їм боже здоров'я, урядують…
Всі вони пишуть так:
— Усім губ…
В губах папірці ті по відповідних відділах… Відділ той чиркчирк:
— Усім окр…
В окрах усі папірці по відповідних відділах… Окри ті:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 8. Приємного читання.