— Еге. Та таке потішненьке. Ви жонаті?
— Парубок.
IX— Товаришу! Передова буде?
— А газета вийде?
— Не може ж вона вийти без передової.
— Раз не вийде — навіщо тоді й передова?
— Як навіщо? Бо не вийде ж без передової.
— А не вийде, то й передової не треба.
— Так як же це так?
— А так.
— Ну, гаразд.
X— Товаришу редакторе! З'ясуйте ж мені нарешті: хто я тут? Чи секретар, чи метранпаж, чи Костуся?[37]
— А я знаю?
— Учора підходить Костуся: «Пшепрашам, пані секшетажу, роззявте рота».
«Навіщо?»
«Я води у вас наллю. Бо пан редактор сказали, що ви у нас за самоважа будете».
«Я нічого не маю, звичайно, проти. Я б, може, й закипів. Але як же з мене воду точитимуть? Хоч кранта приробіть».
XI— Газета вийшла?
— Ні, не вийшла.
— Чому?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки літературні“ на сторінці 25. Приємного читання.