— Що таке за штука «місцеві умови»?..
— Чорт його знає, що воно за штука ті «місцеві умови», а не пускають. Поткнулися до Луганського, поткнулися до Бердянського, до Артемівського, до Слав'янського сунулися — не пролізеш…
— Та чого ж не пролізеш?..
— Та отак не пролізеш, і квит… «Місцеві умови». Та в голову, очевидно, місцевим адміністраторам вступили ті «місцеві умови» й не дають їм «правильно» думати… Тут криком кричать усі: «Книгу на село!», а там думають: «Піде книга на село, порозумнішає народ та й скаже тим адміністраторам: «А чим же ви, товариші, думали, що до нас книжки не пускали?» Ну й неприємність. Вони й не пускають.
— Ич, які хитрі! Ну, а як ви гадаєте: проліземо?
— Проліземо!..
— А так усе благополучно?..
— А так усе гаразд та добре!..
— Ну, вітайте ваше видавництво, кажу, з ювілеєм та перекажіть йому, хай велике росте…
— Хай!.. Хай!..
Літературні шаржі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки літературні“ на сторінці 37. Приємного читання.