TextBook То вже читачева справа!
Сказать, щоб дуже нас лаяли, — не можна…
Значить, ніби робили те, що треба!
А втім — рішайте самі!
Знайте тільки — по щирості це говоримо:
— Працювали! Робили! їй-бо, робили! Не гуляли! А ви читали!
ЧОГО ВОНО ТАК?
Давайте, щоб довго не балакати…
Що краще — чи гуртом хазяйнувати, чи поодинці?
І всі зразу в гомін:
— Поодинці краще! Що там ви з своїм гуртом? Не знаєш, де твоє, а де Степанове! То я сам і зробив, сам зробив, — воно моє! Проробив — сам за це спокутую, ніхто мені голови не милить! Поодинці краще! Он як у старовину хазяї жили — усього по шию. І хазяїнували самі! Геть гурти ваші к бісу!
Добре! Геть, так і геть! Поодинці, так і поодинці! Гаразд! Раз так — колективізацію коліном… Так тоді ж слухайте.
1. От ви збираєтесь випити. Просто собі з якоїсь там причини (ну храм у вас чи там звіздини)… Так чого ж ви самі не сідаєте за стіл, не наливаєте чарки й не хилите, яєчнею закусюючи?..
Чого обов'язково круг столу сидить чоловіка п'ятнадцять люду, і ви ото весь час:
— Будьмо! Хай вашим ворогам ікнеться! Веселіш у гурті?
Тут колективізація, значить, штука підходяща?!
2. Ходім далі.
Луки косите ви… Так чого ж ви тоді чоловіка двадцятьтридцять люду йдете ручку, та ще й отамана такого вибираєте, що коса аж реве!
Веселіш діло йде?
Колективізація тут підходяще діло?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 72. Приємного читання.