TextBook — Бери на буйок[25]! Онон білим прапорцем серед хвиль тріпоче! То «татарські» гаки на камбалу!
— Ой!
Солоний дощ укрив усіх. Це Антон навмисне «охрестив» нас, «зельоних», розрізавши носом хвилю.
— Не взяли цебра воду виливати, роззяви! Трапляється іноді хильнути човном води!
Це «дя» Гриша натякає Антонові: хильни, мовляв! Хай спробують…
Антон не хоче, не треба на перший раз лякать: «Та якось ще хильньом!»
А берег як на долонії Отут увесь! Ось він!
— Дивіться! Он за Алупкою гора голубіє! То АюДаг! Ведмідьгора біля Гурзуфа! Верстов звідси із тридцять п'ять — сорок! То його хвіст! Зараз усю одкриєм.
— Не вадить, не тошнить?
— Ні!
— Інших тошнить!
За кілька хвилин «одкрили» всього АюДага, горувелетня, що, мов ведмідь, розляглася за Гурзуфом, уткнувши морду в самісіньке море!
— Вороч! Вісім верстов од берега! Майнарить будемо?
— Ні! Навіщо майнарить? Переведемо так!
Це вже риск — переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його…
— Ну, хлопці! Рррраз! Разразраз!
І вже з другого боку б'ється з Антоновій руці полотно… Мчимось на берег. …Гойда! Гойда!
— Майнар, хлопці!
…Кілька ударів веслами — і біля берега…
— І зовсім не страшно! А Антон:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 38. Приємного читання.