І ось як зашуміло, як заревло, як заскаженїло, — святителі ви мої!
«Гетьмана» тріскою кидає…
Васька, Юнус і Зекир'я на веслах… Хайалі на кермі…
— Віра, Васька! Віра…
У Васьки, бачу, обличчя вже посиніло від натуги, старий Зекир'я мокрий, Юнус підкусує губи…
А море сказилося! Воно якось люто накидається на «Гетьмана». Підскакує під нього, ставить його цапки, а потім вискакує ззаду й кида носом у якусь піняву яму…
Потім скакає збоку, б'є в борт, розлітається зливою і плює на нас солоною слиною…
— Віра, Васька! Віра!..
І Васька, і Юнус, і Зекир'я аж стогнуть…
А човен на місці!
Тоді підстрибує Хайалі до мене:
— Керму просто на берег! Держіть міцно!
Сам уже поруч старого Зекир'ї:
— Віра! Віра!
А «Гетьман» тремтить, а «Гетьман «падає грудьми на хвилі…
— Керму кріпше!
«Кріпше»?! Коли воно вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть!
— Віра! Віра!
Дві години скаженої, чортячої роботи й напруження! Раптом — тихо…
Як із'явивсь, так і вщух береговий… Ось був, ось нема! — Не вір морю! — кидає Юнус…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 42. Приємного читання.