TextBook Про це знає тільки «дя» Гриша…
— Кака ж то зануда парус розв'язувала?! Ех (і довге «зітхання») …
Антон «зітхає»…
Не як слід розв'язали вітрило… В однім кінці воно залишилось підхопленим мотузом… І не гаразд іде човен: не на все вітрило вітер бере.
«Дя» Гриша кидає:
— Моряки! Майнарить треба!
Майнарить — значить спустити вітрило. В данім разі спустити, щоб випростати як слід. А майнарить серед чистого моря, при чималім вітрі — це вже штука не легенька та й не небезпечна… Але треба, бо хто ж таки йде в чисте море з несправним вітрилом… «Дя» Гриша на це не піде… Він не «партач» і не «зельоний» — йому це не до лиця…
— Майнар, хлопці!
Дррр! — і вже вітрило в човні. Рухи рвучкі, швидкі, певні! Раз! раз! раз!
— Поправ кінець! Ііі (Зітхання: «дама»!). Рррраз!
І знов полотно тріпоче вгорі, розіп'яте сердитим вітром!
— Просто! В чисте! Одкриєм АюДаг і назад!
…Мчить «Костянтин», з хвилі на хвилю перестрибуючи…
І такий маленький той «Костянтин» проти синього моря безкрайого… І таки ми всі манюнькі, манюнькі… Навіть «дя» Гриша, сивогубий, сивоусий, мідянолиций «дя», — і той манісінький…
…Хлюпають білі барашки об човен…
Хлюп! Хлюп!
І тільки:
Гойда! Гойда!
І тріпоче біле полотно гарячим тремтінням і рветься безсило з залізних Антонових рук… Гойда! Гойда!
— Одкрили Алупку! Чотири верстви від берега!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 37. Приємного читання.