TextBook Курбедин, що щодня пук яких-небудь чичекнин[21] мені несе, і завжди:
— Дада! Многомного денег давай! Твацать адну копеки денег даш. Отак — многомного! Нє! Ни твацать адну, а симнацать. Нє, не симнацать, а тиринацать копеки даш! Многомного! Тиринацать! Даш?
— Чого саме тиринадцять?
— Я маломало знаїт урускі… Татарські многомного знаїт! Урускі песню знаїт!
— Ану!
— Папа[22] сеяла муку, Чумчара чумчара! Обіщала старику — Куку!
Отакі маленький, чорнийчорний, Курбедин «урускі песні» знає…
Знайшлитаки ті «песні урускі» маленького семилітнього, чорногочорного, Курбедина аж на південнім березі Таврійського півострова…
Перескочили ті «урускі песні» через степи, через яйлу, через височенні ЧатирДаги й АйПетрі й ускочили в маленьку, чорнучорну, голову Курбединову…
І бігає тепер Курбедин Південним кримським берегом і:
— Обіщає старику Куку!
— А хто такий Ленін, Курбедине?
— Моя маломало урускі знаїт! Моя тольки песні урускі знаїт!
— Ну, на десять копійок! Гуляй!
— Пасибо! Ана[23] моя кулай пашла! Клуп!
* * *Вечір.
Комсомольський клуб…
Будинок для клубу й було збудовано, але за Врангеля тут, само собою розуміється, була церква. Тепер — знову клуб…
Просторненька зала, чоловіка на 300 люду. Стільці. Лави. Маленька сцена на високому помості. Стіни в клубі уквітчані лавровими вітами.
Позад стільців друга естрада, де стоять прапори всіх місцевих партійних і радянських організацій. На стіні тут уквітчаний лаврами портрет В. Леніна та Карла Лібкнехта. Лозунги.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 32. Приємного читання.