TextBook — От ти знаєшся на письмі,— напиши так, щоб чоловік другої жінки не брав, коли в хаті є вже одна.
— Кому написати? Падишахові? Поглузує тільки. Сам має тисячу жінок, навіть більше.
Задумалися жінки… Але знайшлась, котра догадалася.
— Хто залишив Фатьмі перо? Ангел. Значить, пиши пророкові. Харашо тільки пиши. Всі будуть ізгодні. Хто захоче, щоб чоловік узяв молоду хашин, коли сама старою будеш? Пиши. Всі руку дамо.
— А пішлемо як?
— З птицею пішлемо. Птиця до неба летить, листа занесе.
Сіла Зейнеп, поклала на коліна папір і почала писати білим ангеловим пером листа до Магомета.
Довго писала, хороше писала, все написала. Замовкли жінки, доки перо скрипіло, тільки зітхали часом.
А коли скінчила, перо полетіло на небо наздоганяти ангела.
Зав'язала Зейнеп папір золотою ниткою, прив'язала до хвоста білої сороки й пустила сороку на волю…
Полетіла птиця. Почали чекати татарки, що буде. Одна одній обіцяли не говорити чоловікам, що зробили, щоб не глузували з них чоловіки.
Але одна не витримала й розказала чоловікові.
Сміявся чоловік. Узнали інші, глузували з бабської глупоти, дратували жінок сорочачим хвостом. А старий мулла почав з того часу плювати на жінок.
Засоромились жінки — побачили, що дурницю зробили; старалися не згадувати про лист.
Але чоловіки не забули й, коли гнівалися на жінок, кричали: «Пиши листа на сорочачім хвості!»
Виросла молодь і так само, за батьками, дратувала жінок. Глузували й онуки і, глузуючи, не помітили, як не стало ні в кого двох жінок.
Може, баранина подорожчала. Може, відповідь на листа від пророка прийшла…[20]
…Може, баранина… Може, пророк… Може. Бо всемогущий є аллах і великий є Магомет, пророк його…
Одна залишилася жінка в чоловіка, і плодить діти, і доїть корови, і носить з високих гір траву, і копає виноградники, і поливає тютюн, і прибирає в хаті, і поглядом полохливої сарни поглядає на чоловіка, коли той, підібгавши під себе довгі ноги, сидить біля східців, і дивиться в синю далечінь, і курить цигарку за цигаркою…
Курить і говорить:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 30. Приємного читання.