TextBook Чого, мовляв, стара, замислилась? Не журись! Купці не повернуться!
І покотив далі, разів з тричі перед кручею крутнувшись. Ніби парубок! Хароший Дніпро!
А ви знаєте, що й «пролетарі» в київському Пролетарському саду не такі, як інші. Якісь особливі…
У шовках усі, у лакерках, в перснях з діамантами. Он, приміром, подивіться — «пролетарка» пливе… Не розбереш де зад, де перед… Усе якось переплуталось… І там бант, і там бант… І там гора, і там гора!
І вираз однаково «одухотворенний» — і ззаду, і спереду! Якби не капелюх, так не знав би, з якого боку на неї дивиться… Ходить по садку й пахне! І пахне з усіх боків!
Так і не розібрав, з якого вона «проізводства»…
А біля неї «пролетарій»… Штанчата до колін, черевики гостроносі, піджачишка якийсь короткополий… І так ото біля неї щигликом, щигликом!
Очевидно, «металіст»… По благородному металу…
А он за столиком сидять дядя, пиво «дують». Нахилились на столик, так і на столику пузо, і ліворуч од них пузо, і праворуч од них пузо… І все їхнє власне пузо… Не дядя, а саме пузо…
Вгору од пуза пішла жилетка, а за жилеткою пішов комірець.
Пішов і сховавсь у холці… А на холці хтось футбольного м'яча поклав і дірку в нім продрав… В оту дірку пиво виливається… Виллється, а потім з дірки вилітає з бризками:
— фффу!
На голоді, мабуть, дядя працюють!
Ото втомились за день, а тепер відпочивають!
А музика Ліста, Чайковського, Оффенбаха одхватує! Харашо грають! Харашо грають — «пролетаріат» задоволений!
А задоволений, значить, щовечора повно! «Єднається» добре.
«Єднається» й не думає, що надійде той час, коли пролетаріат гукне вже йому назавжди: «Ану, хлопці, роз'єднуйсь!»
Київ
27—VII 1923 р.
«ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки київські“ на сторінці 16. Приємного читання.