Розділ «Усмішки київські»

Наш Кавиказ край весолій, В ном висегда бакали полни, А я смуглий малчик юга, Вип'єм за край наш Кавиказ…

Або:

Без лубві і жизні нет.

Хто раз лубил, пускай ещс палубит.

Вааа!..

І це «імені Т. Г. Шевченка». Знаєте, якого Т. Г. Шевченка?

Того, що «Кавказ» написав!

Як повашому: «Ва» чи не «Ва»?..

Помойому, так просто «Вава»!!!

Далі ви маєте куплетистів, трансформаторів і т. ін.

Багато там у тій «ісключительной» програмі їх є…

Це до дванадцятої години уночі.

А після дванадцятої починається кабаре з каскадними, ліричними, венгерським хором, румунською оркестрою, виноМ «лучшего качества» і з «требуйте шашльїк из молодого барашка».

І все це «імені Тараса Григоровича Шевченка»…

От що!

Тарас Григорович, на жаль, умер уже! Власне, не Тарас Григорович умер, а померли його біцепси, так що він сам себе оборонити не може!

Треба комусь іншому за це взятися!

Це, звичайно, не значить, що треба взяти мітлу й захопити оту всю «ісключительную» з садка.

Мітла, навіть драна, може на що корисніше придатися… Це — раз…

А друге — є таке прислів'я: «Не займай когось, так воно тобі не робитиме чогось».