TextBook Він співав грубим прокуреним голосом і досить-таки непогано потрапляв у ритм. Люди в ресторані й їсти перестали та все дивилися на цю чудасію.
Свиня — подруга моя!
Не зрадить вона, мов змія,
Вона хоч свинею й свиня,
Але на другого мене не зміня!
Хлопці з дівчатами йдуть,
Пляшку в кишені несуть,
А цуцик з-за тину кричить:
«Свиней треба, хлопці, любить!»
У залі вибухнули аплодисменти. Повії, шулери, кидали, рекетири й бізнесмени, які зібралися в цьому ресторані, добре знали, що стоїть за цими словами, — жорстоке, потворне й до краю абсурдне життя, в якому навіть від найближчих людей можна чекати зради й підступу. Ми з Душманом слухали й задоволено кивали головами, а Воха за сусіднім столиком аж дриґався всеньким тілом у такт мелодії.
О свині кохані мої!
Хай вас не їдять буржуї.
У світле майбутнє свиней
Візьмемо ми замість людей!
Хлопці з дівчатами йдуть,
Пляшку в кишені несуть,
А цуцик з-за тину кричить:
«Свиней треба, хлопці, любить!»
У залі зірвалися справжнісінькі тобі овації. «Браво, браво!» — кричали одні. «На біс!» — волали другі. «Та це ж справжнісінький Майкл Джексон!» — горлали якісь обкурені дівчата й лізли до Барабаша цілуватися. Потім його потягли за столик і, посадивши у фотель, стали напувати коньяком.
— Ну, — сказав Душман, глипнувши на свого золотого «Лонжіна», — мені пора. Сьогодні їдемо на стрілку, так що… — він стис мені руку й глянув просто у вічі своїм твердим і трохи божевільним поглядом: — У бригаду до мене підеш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кайдани для олігарха» автора Кононович Леонід на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2“ на сторінці 15. Приємного читання.