Розділ «2»

— Ну й що?

— Подвійна користь: і дівчат на дурняк взуємо, і Хобот знатиме, що його вороги — це й наші вороги теж. Втямив?

Я трохи подумав.

— Дурний цей план у тебе, — сказав я нарешті. — Так само, як і вся операція, між іншим!

— А імідж?

— Ну, — сказав я, звертаючи у двір і паркуючись біля крайнього під'їзду, — хіба задля іміджу!..

Ми вилізли надвір і спинилися коло авта. Було холодно. Після опівночі розпогодилося, й у нічному небі мерехтіли міріяди зірок.

— Цікаво, — задираючи голову, сказав Барабаш, — а там рекетня є?

— Де це?

— Ну, там же ж… на інших планетах, — у зоряних світах, коротше!

Я постукав його пальцем по лобі.

— Що, контакти заскакують? Чи конденсатори потекли?

— Ну я ж серйозно! — образився Барабаш. Більбонський невдоволено подивився на нього й гавкнув.

— От бач, і собайло каже, що це дурня! Мало тобі своїх одморозків? Ось почекай, матимеш їх сьогодні до біса й трохи!..

Ми увійшли до передпокою, і я зацікавлено роззирнувся довкруги.

— Так, — діловито сказав Барабаш, — тепер давай дівок викликати! І хутко, причому. А то сперма скоро горлом піде…

— Та чули вже, чули… — невдоволено буркнув я й дістав мобільний телефон. — Номер?

Барабаш пошукав щось на столику.

— Ага, осьо в газеті… Господа! — голосно почав він. — Если вы желаете провести ночь, полную грез, то наши прелестные проказницы погрузят вас в океан блаженства и неги… А що це за «нега» така?

Я відмахнувся.