— Алло? — сказав я. — Алло! Слышь, командир, это у тебя там проказницы? Какие? Ну, эти же, блин… прелестные! Ну, в газете написано — проказницы, блин, которые погружают… типа в океан какой-то, что ли! Да, пару телок… Молодых, конечно! Да нам старухи и на хрен не нужны, ты че! Ну… И чтоб делали все по первому классу… ну чтоб умели все, поял? Ну давай, ждем… Адрес? Записывай, блин! — я продиктував. — Слышь, командир, а это у тебя типа скорой помощи, да? Ну, для тех, которые от спермотоксикоза страдают, блин!.. Да уже сил нету, слышь! — «Сперма з носа тече», — вставив Барабаш). — Вот братан жалуется, блин, — сперма, мол, изо всех дыр лезет… Да за бабки не беспокойся — забашляем по полной программе. Все сполна получите, слышь… Короче, ждем… да?
Я вимкнув телефон і, зітхнувши, сховав його в кишеню. Тої ж миті Більбонськиий глянув на мене й загарчав.
— Ти… — почав було Барабаш. Я поклав палець на губи.
— У приміщенні хтось є! — пошепки сказав я йому.
— Ну! — здивувався Барабаш.
Я дістав з наплічної кобури парабелум і штовхнув запобіжник.
— Де? — поспитав я Більбонського.
Він тицьнув носом на двері, котрі провадили в глибину приміщення.
— Багато?
Більбонський гавкнув.
— Гостей у тебе не було? — поспитав я Барабаша. — Дівок яких-небудь?
— А що?
— Собайло дає знати, що в тій кімнаті якась істота. Жінка, скоріше за все.
Барабаш вдарив себе кулаком по лобі.
— А-а, — сказав він, засовуючи свого макара за пояс, — так це ж Зоряна! Тьху на тебе, скотиняко!
— Ти про що? — витріщивсь я на нього. Він загилив ногою двері у вітальню.
— Де це вона… а осьдечки ж, глянь! Зорянко, на-на! Іди сюди, моя кицю!
Більбонський напружився, готуючись до стрибка.
— Сидіти! — сказав я йому. Тоді зайшов до вітальні й став роззиратися довкруги.
Кімната мала такий вигляд, наче в ній мешкала свиня. Стіни були голі, на долівці валялися порожні пляшки, бляшанки з-під рибних консервів і упаковки од «Кіті-кету». В кутку висіла боксерська груша, а коло неї бовваніла штанга з повним комплектом дисків. Тут же стояли й двопудові гирі. Більше в приміщенні не було нічого.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кайдани для олігарха» автора Кононович Леонід на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2“ на сторінці 18. Приємного читання.