А подруга на день сказала ніжно:
— Замислився чомусь? Печаль мине!
— Та ні про що… — Чого ж тоді ти плачеш?
— Журба — весела, а вино — сумне.
LVI
Сьогодні — як учора, завтра буде
Так само теж!
Мишасте небо, незворушний обрій,
Ти йдеш і йдеш!
Серце, мов пристрій, рухається тупо
На всім віку;
Ледачий глузд, причаєний у мозку,
Спить у кутку.
Душа забагла раю, хоч не вірить
Вона йому;
У втомі без мети кружляє хвиля,
Хтозна-чому.
Не мовкне голос, що співає нудно
Той самий звук,
Тече вода, і чути монотонний
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рими» автора Беккер Ґуставо-Адольфо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рими“ на сторінці 50. Приємного читання.