Розділ «Рими»

        Сині води.

В ревінні моря хвиль колотнеча;

Комета, зблукла у порожнечі;

        Плачі понурі

        Хрипкої бурі,

Постійні примхи вередія —

        Таким є я.

На твої очі з мого одчаю

Вночі та вдень я погляд звертаю;

І невтомленно біжу, скажений,

А тінь вогниста — чимдуж од мене,

        Мара моя.

XVI

Якщо хитнеться голуба повійка

        Біля вікна,

І ти уявиш: вітерець шепоче,

        Що пролина,

То знай: сховавшись між листків зелених,

        Зітхаю я.

Якщо почує невиразний гомін