Розділ «Рими»

Твоя зіниця — голуба; смієшся,

Й вона мені яскравістю у зорі

Нагадує ясне тремтіння ранку,

        Що відбивається у морі.

Твоя зіниця — голуба; ти плачеш,

І вже вона прозорою сльозою

Скидається в уяві на фіалку,

        Що вкрилася росою.

Твоя зіниця — голуба; заледве

У ній, мов промінь, думка заіскриться,

Мені здається: на вечірнім небі

        Спізнилася зірниця!

XIV

Ти пропливла за мить перед очима,

І погляд твій закарбував мій зір;

Хоч він мене засліплював, як сонце,

Та я дививсь йому наперекір.

Хоч би куди, хоч би на що я глянув,

Скрізь видко полумінь твоїх очей,

І не тебе я бачити волію,