Розділ «Рими»

А тільки очі, тільки погляд цей.

З алькова у кутку я помічаю

Ті неймовірні сяючі вогні,

Ба навіть коли сплю, вони незмигно

Свій погляд зупиняють на мені.

Про вогники чував я мерехтливі,

Вночі на них зважає пілігрим;

Отак твоєму погляду корюся,

Не знаючи, куди іду за ним.

XV

Туман, що схожий на звив тканини,

Кручена стрічка білої піни,

        Звуків пишнота

        Арфи зі злота,

        Вітрець і світло, що з висоти, —

        Така є ти.

Ледве торкнуся твойого стану —

Ти, тіне, зникнеш, кинеш в оману,

Неначе пломінь, ніби звучання,

Немов туманність, наче стогнання