Розділ 7 Битва з дикими

– Ні, ти що! Вони на голову вищі від слуг, такі, як паничі зростом, але міцніші. З товстезними руками та ногами. Дикі можуть легко підняти коня.

– Підняти коня? – здивувався я. – Вони – люди?

– Вони трохи схожі на людей, а чи люди, чи ні, не знаю. Дикі.

– Що їм потрібно на Січі?

– Залізо. Час від часу дикі нападають на Чорні печери, щоб вкрасти залізо, яке там виплавляють.

Ми вивели коней та мулів у двір. Паничі вийшли з башти вже у повному озброєнні. Нам теж видали щити, шоломи, списи та кинджали. Тримав коня, поки Понамка сідала.

– Що це за дикі? – пошепки спитав свою добру панну.

– Кажуть, що сильні бійці. Вбити дикого – честь для панича, – пояснила Понамка.

– Кажуть, що вони велетенські, – злякався я.

– Велика шафа гучно гепається, – зареготала Понамка. Ніздрі її широко роздималися, вона була вже у передчутті битви.

Останнім з башти вийшов Непийпиво. З шоломом, щитом, довгим списом, шаблею на боці, у стальних обладунках, що закривали весь тулуб.

– Най Ісус Кривавий приспішає нам! – крикнув Манжела. – Рачив би поїхати з вами, бо давно вже не валчив диких!

– Леда на Січі свою потичку має! – сказав Непийпиво. – Варуйте гостинець до Поганих земель і приспішайте куреням тримати бидло у послушенстві! Спири братів вже виступили з прикордонних башт та інших куренів. Звалчим ми диких, яко завшегди валчили! Слава Ісусу Кривавому!

– Слава Ісусу Кривавому! – крикнули паничі і перехрестилися по-своєму.

– Отвєрсті брійну! – наказав Манжела.

Перед нами відкрили ворота, і ми рушили. Фортеця швидко залишилася позаду, неслися дорогою, на першому ж роздоріжжі повернули праворуч. Невдовзі почалися луги зі скиртами сіна. Але рабів не було видно. Далі вже поля. Але теж без рабів.

– Де раби? – спитав я у Сашка, який мчав поруч.

– Рабів прибрали з полів біля доріг, щоб вони не бачили пересування загонів і не зрозуміли, що щось відбувається. Так роблять завжди під час небезпеки, – пояснив Сашко.

Їхали далі, не зупиняючись. Сонце вже було високо, коли побачили попереду мури куреня.

– Що це за курінь?