Розділ «ІІ»

Кров кажана

То я йому підпсувала настрій. Як тільки приїхала, він одразу потяг мене в одпочивальню, але я його делікатно відтрутила. Не до того. Щоб зовсім не ображати отця Серафима, я не зізналася, що в теперішньому стані на дух не зношу чоловіків, як парфуми, їжу, бензин.

Тож він трішки надувся, і ми сіли в світлиці на велюро вій канапі, дотримуючись шляхетної дистанції, мовби старосвітські батюшка й матушка. І тепер я спитала наївно:

- То що ж це таке, отче? Що ж це зі мною за приключка? - спитала я, наче матушка цілка, закліпавши очима.

- Що? Може бути затримка. Хіба ти не знаєш?

- Та знаю, але в мене такого не було раніше.

- Невже ти не стежиш за своїми місячними циклами? - майже з осудом спитав він.

- Так, приблизно. Мені раніше це не загрожувало, то я не переймалася.

- Треба тебе оглянути, - помовчавши, сумирно мовив завтрашній архієпископ гінеколог.

Я раптом згадала, що до цього високого сану переводять лише неодружених або овдовілих священиків. Нам доведеться взяти фіктивне розлучення чи знов таки просити Г. С., аби він втрутився в цю делікатну справу.

- Прямо зараз? - спитала я.

- А коли ж?

- Оту у у ут?

- Ні, в одпочивальні.

Як це називається? Не хотіла коза на торг, то її силою повели.

- Ви там маєте гінекологічне крісло? - не без іронії спитала я.

- Майже. І справді, серед просторої спальної кімнати з широчез ним ортопедичним ліжком стояло ще чудернацьке крісло.

Його стьобана спинка була відкинута далеко назад, так, що хоч не хоч не сядеш, а ляжеш.

- Можеш навіть не роздягатися, - досі ображений, сказав отець Серафим. - Доведеться зняти тільки трусики.

А сукню задереш, підстелимо під сонечко рушника.

Я так і зробила. Стягла свої ажурні трусики, не зні маючи черевичок шпильок, підняла сукню вище пупика і, можна сказати, весело вляглася в тверде крісло. Мені зробилося непереливки лиш тоді, коли вгледіла в руках отця Серафима лискучі, холодні навіть на відстані металеві інструменти. Один нагадував срібну лжецю, тільки з довгим, як в ополоника, держаком, а другий скидався на щось середнє між ножем і виделкою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кров кажана» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІІ“ на сторінці 13. Приємного читання.

Зміст

  • Роман Частина перша

  • І

  • Чстина друга

  • ІІ
  • Частина третя

  • ІІІ

  • 210

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи