Розділ «Кафизма №8»

Начальнику хору.

Про голубку, що мовчить на самоті.

Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.

1-2Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.

3Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.

4Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.

5Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?

6Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.

7Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.

8Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.

9Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.

10Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.

11Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.

12На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?

13В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,

14бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.

Начальнику хору.

Не погуби.

Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.