Розділ «Кафизма №8»

13Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.

14Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.

15Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.

16Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.

17А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.

18Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.

Начальнику хору. На музичному інструменті шушан—едуф.

Псалом Давида, коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.

1-3Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!

4Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.

5Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.

6Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.

7Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.

8Бог сказав у святині Своїй: “Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю.

9Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій.

10Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені”.

11Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому?

12Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?

13Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська.

14З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.