Розділ «Кафизма №10»

Псалом Давида.

1На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.

2Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.

3Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.

4Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.

5Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.

6В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.

7Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.

8Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.

9Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.

10Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,

11кажучи: “Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя”.

12Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.

13Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.

14А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.

15Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.

16Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.

17Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.

18І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.