Розділ «Кафизма №8»

1-2Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.

3Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.

4Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.

5Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.

6Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

7Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.

8Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.

9Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.

10Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.

11Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.

12Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

Начальнику хору.

Не погуби.

Псалом Давида.

1-2Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські?

3Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі.

4Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду.

5Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої,

6щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати.

7Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів.