Розділ «Кафизма №7»

Повчання Давида, після того, як приходив Доїк Ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.

1-3Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день?

4Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство.

5Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.

6Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.

7За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих.

8Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]:

9“Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм”.

10А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік.

11Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.

Начальнику хору. На духових інструментах.

Повчання Давида.

1-2Сказав безумний у серці своїм: “Немає Бога”. Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро.

3Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога?

4Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного.

5Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають?

6Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх.

7Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

Начальнику хору. На струнних інструментах.

Повчання Давида, коли прийшли зифеї і сказали Саулу: “Чи не в нас ховається Давид?”