Розділ «Кафизма №4»

8Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.

9Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.

10Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.

11Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.

12Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.

13Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.

14Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.

15Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти — Бог мій”.

16У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.

17Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.

18Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.

19Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.

20Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!

21Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.

22Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.

23Я ж сказав у відчаї моїм: “Відкинутий я від очей Твоїх”. Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.

24Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.

25Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.

Псалом Давида. Повчання.

1Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.