Розділ «Кафизма №4»

2Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.

3Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.

4Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.

5Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.

6Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.

7Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.

8Від Тебе говорить серце моє: “Шукайте Господа!” Я шукаю лиця Твого, Господи.

9Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.

10Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.

11Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.

12Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.

13Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.

14Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

Слава…

Псалом Давида.

1До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.

2Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.

3Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.

4Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.

5За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.