Розділ «Кафизма №17»

59Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.

60Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.

61Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.

62Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.

63Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.

64Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.

65Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.

66Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.

67Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.

68Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.

69Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.

70Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.

71Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.

72Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.

Слава…

73Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.

74Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.

75Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.

76Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.

77Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.