Розділ «Кафизма №17»

19Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.

20Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.

21Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.

22Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.

23Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.

24Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.

25В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.

26Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.

27Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.

28Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.

29Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.

30Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.

31Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.

32Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.

33Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.

34Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.

35Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.

36Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.

37Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.

38Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.