Розділ «Кафизма №17»

39Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.

40Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.

41І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.

42І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.

43Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.

44Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.

45Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.

46Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.

47Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.

48Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.

49Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.

50Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

51Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.

52Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.

53Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.

54Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.

55Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.

56Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.

57Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.

58Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.