Розділ «ОПОВІДАННЯ ПЕРШЕ (РОКИ 1483-1589). ПРО ПОЧАТОК КОЗАЧЧИНИ І БОРОТЬБУ ЇЇ З ТАТАРАМИ ТА ТУРКАМИ»

Мене, Хведора Безрідного, навіщають».

Ой, усі поля Самарські почорніли,

Ясними пожарами погоріли;

Тільки не згоріло у річки Самарки,

У криниці Салтанки

Три терни дрібненьких,

Три байраки зелененьких;

То тим вони не згоріли,

Що там три брати рідненьких,

Як голубоньки сивеньких,

Постріляні та порубані спочивали;

То тим вони спочивали,

Що на рани постріляні та порубані дуже знемагали.

Озоветься старший брат до середульшого словами,

Обіллється гіркими сльозами:

«Прошу я тебе, братику мій рідненький,

Як голубонько сивенький!

Добре ти учини:

Хоч із річки Самарки

Або з криниці Салтанки