Три перстені
Елегія про перстень молодості
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру – за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Спочине серце під крилатим кленом,
порине в море трав зелене,
і тільки пісня вільна, спіла,
жива, нестримна, горда, сміла
ітиме далі вже без мене.
1934
Наступний розділ:
Зельман
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Три перстені » автора Антонич Богдан-Ігор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Елегія про перстень молодості“ на сторінці 4. Приємного читання.