TextBook – Стой там на коленях!
Став Антосьо ще й на коліна, та й думає собі:
– Щоб був знав, не прийшов би; хай би сключали, Ковинський же не боїться, що сключать. Як підходить учитель:
– Люборацкий! – гука. Встав Антосьо.
– Почему ты не учишься?
Антосьо мовчить.
– Ты же сирота?
– Сирота, – відказав Антосьо.
– Сирота и не учишься! на кого же ты надеешься?
– Он с Ковинским в косточки играл, когда мы пришли к нему в квартиру, – сказали ті, що привели Антося.
– Ты с Ковинским сошелся? Ты знаешь, что такое Ковинский?… Зараза!
Як почав, як почав вговорювати, то Антосьо те згадав і заплакав. А в сінях чути: – гу! гу! – то б'ють.
– Ковинського! Ковинського! – почали ученики.
– Слышишь? – каже учитель.
– Слышу, – відказав Антосьо.
– То и тебе будет. Считай!
Налічили і сорок, і п'ятдесят, і шістдесят.
– Довольно! – хтось крикнув. І все стихло, тільки чути: о-го-го-го! о-го-го-го!
– Считал? – питає учитель.
– Шестьдесят, – каже Антосьо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люборацькі» автора Свидницький Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 60. Приємного читання.