– Стара! – муркнув Лемішка.
– Так, так, моя люба матусю! – вхопився за її слова Пшепшинський. – Ваш син навіть питав мене про цю справу…
– Батькам треба б підождати трохи, поки молода думка переграє, – сказав Лемішка.
– От про це ж то я й хотів би порадитись із вами, – сказав становий. – Наші діти молоді, а ми, хвалити бога, люди досвідні, вже підтоптались на віку. Кому ж більше їх наставляти на добру путь? З щирим шануванням одхожу од вас і прошу, якнайласкавіше, одвідати старого удівця в його господі. Там про все й побалакаємо і переговоримо. Прощавайте! зоставайтеся здоровенькі!
Вклонившись привітненько і таки геть-то вже низько, Пшепшинський одступив до порога та й зоставив самих старих у хаті. Стояли вони й дивились одно на одного.
VIII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Причепа» автора Нечуй-Левицький Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII“ на сторінці 10. Приємного читання.