Розділ «Поворіт додому»

І вірність, і дружба, й любов!

42

Наче промінь місяченька

Крізь серпанок хмар блищить,

Так для мене сяє завжди

Ясний спогад з темних літ.

Гордо ми пливли по Рейні

І дивилися згори,

Як палав зелений берег

Од вечірньої зорі.

Біля милої сидів я,

Думки-гадоньки гадав,

Золотий, рожевий промінь

Бліде личко цілував.

Любі співи, бренькіт лютні,

Все раділо, все цвіло!…

Ох, тоді синіше небо,

Серце кращеє було!

Все зникало, наче в казці:

Місто, гори, поле, гай;