Розділ «Поворіт додому»

Щоб не дати твому серцю

Від кохання запалати.

Я про теє дбаю щиро,

А однак не раз благаю,

В думці криючи благання:

«Покохай мене, мій раю!»

51

Як уночі на ліжку

Лежу я в подушках,

Все красне, любе личко

Стоїть мені в очах.

І ледве-ледве очі

Закрию в тихім сні,

Прилине люба постать

І стане при мені.

Зникає сон над ранок,

Не гине постать з ним;

І вдень її ношу я

У серденьку моїм.

53