Розділ «Поворіт додому»

Хай надворі вітер грає,

Завірюха завиває,

Снігом кидає в вікно:

Се для мене все одно, —

Бо на серці весна-красна,

В ньому любки постать ясна!

54

Хто благає матір божу,

Хто святих Петра і Павла,

Я ж одну благаю тільки —

Сонце ясне, любку гожу:

«Будь до мене прихильніша,

Дай розкоші, поцілунків!

Ти, з дівчат найкраще сонце,

З сонців дівчина ясніша!»

57

Ти все не дозволяєш

Побути при собі,

Від мене ти втікаєш,

Бач – ніколи тобі.