Розділ «Поворіт додому»

Собі ми із скрині тії.

Старая сусідська кицька, —

Ото у нас гість був такий;

Її ми вітали й низенько

Вклонялись, мов пані якій.

Питали її про здоров’я,

Чи все в неї вдома гаразд;

Ох, потім прийшлося про теє

Питать старих кицьок не раз!…

Ми часто собі, мов старії,

Поважну розмову вели

Про те, як то все було краще,

Як ми молодими були,

Про вірність, любов і про дружбу,

Що все те зо світу зника,

Що грошей немає, а кава

Тепер дорогая така!…

Минули забави дитячі,

Все гине й не вернеться знов, —

І гроші, і світ, і часи ті,