Дивлюсь на поличчя твоє,
І любе обличчя неначе
Живе на малюнку стає.
На устоньках усміх з’явився,
Той усміх коханий, дивний,
І сльози на очах заблисли,
І погляд той самий смутний.
Я глянув, – з очей полилося
Сліз гірких джерело сумне…
Ох, досі не можу повірить,
Що ти вже не любиш мене!
26
Ох, я нещасний Атлас! цілий світ,
Світ цілий туги мушу я носити.
Вагу ношу незмірну. Розіб’ється
Вже хутко серце в грудях.
Ти, горде серце, ти сього бажало!
Ти щастя прагнуло, без міри щастя,
Чи туги, – теж без міри. Горде серце,
Тож досить маєш – туги?…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ибрані поезії» автора Гейне Генріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поворіт додому“ на сторінці 11. Приємного читання.