Розділ «ДIЯ ДРУГА»

П а л а ж к а. Зараз, зараз iду! (Бере сукню i йде). I ти чоловiк добрий, нема що… А то "чого пускаєте"?

Ж а л i в н и ц ь к и й. Бурчить-таки; зобидилась…

М а р и н к а. Няня як розсердиться чим, то нешвидко втихомириться… i вже тодi не спиниш – що слiд i що не слiд скаже: хоч би й про мене…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Хiба вона видумує про вас?

М а р и н к а (засоромилась). Нi, не те… але для чого? Кому iнтересно? Мало що в кого не болить!

Ж а л i в н и ц ь к и й. Хороше у вас серце… (Хоче вийти).

М а р и н к а. Куди ж ви? Маруся зараз вийде…

Ж а л i в н и ц ь к и й (глянувши на дзигарi). Репетицiя швидко: спiзнюсь.

М а р и н к а. I менi б треба: Марусi лiпше…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Слава богу. То й ходiм.

М а р и н к а. Так я зараз! (Побiгла до кiмнати).

В И Х I Д  V

Тi ж i Юркович.

Ю р к о в и ч (влiта). Що? Як? Нiчого? Га? Нема… Отруїлась?

Ж а л i в н и ц ь к и й. Чи ви не сказились? З чого б же вона, борони боже…

Ю р к о в и ч. А знаєте, всякого бува… пригода… чоловiк часом не сподiвається, i раптом – пуф!

Ж а л i в н и ц ь к и й. Остатнього завжди стерегтись треба i держать язик за зубами…

Ю р к о в и ч. Що зуби – пусте! Але в чiм непорозумiння? Какой мотив атого таинственного исчезновения: закулисный или личный? Чи привереди, чи слабiсть, чи…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Ви найкраще зробите, як дасте Марiї Iванiвнi спокiй, найкраще – i для неї, i для себе…

Ю р к о в и ч. Вибачайте, я хутко, не забарю часу… я нишком… В городе, знаете, разнеслись слухи, странные, неприятные… даже, если хотите, двусмысленного чего-нибудь. Кому же их проверить и исправить, как не нам? (Захлебываясь). Мы – стражи общественной совести, мы заведуем ее мнением, мы направляєм симпатии; на нас лежит злоба дня… Мы должны профильтрировать всякого новости и подносить публике оздоровленную пищу. Наконец, в интересах Марьи Ивановны… задля вигоди її треба провiяти, просiяти плiтки…