TextBook П а л а ж к а. Скажу, скажу. Вона добра дитина: не бiйся, соколе, та богу молись, то все вийде на добре.
К в i т к а (цiлує її в голову). Бабусенько! Озолочу… вiк за вас молитимусь…
Л у ч и ц ь к а (iз спальнi). Хто там?
П а л а ж к а. Та то я… Iди з богом! Тихо!
К в i т к а. Передайте їй до рук. (Дає листа).
В И Х I Д IV
Палажка, Жалiвницький i Маринка. Жалiвницький в дверях спiткався з Квiткою i скам'янiв.
Ж а л i в н и ц ь к и й (нянi). Чого ви, бабусю, панича отого пускаєте? Адже заказано?
П а л а ж к а. А ти менi що за хазяїн?
Ж а л i в н и ц ь к и й. Таж Маруся слаба… її турбовати не слiд.
П а л а ж к а. Не вчи, не вчи! Бач, "чого пускаєте, стурбують…" А сам чого рипаєшся? Коли нiкого, то й сам не ходи…
М а р и н к а (спалахнувши). Як? Щоб Марк Карпович не приходили? Що ви, няню? Марусi вони та i всiм…
П а л а ж к а. А надто тобi – нема й рiднiшого.
М а р и н к а. Няню… як таки…
П а л а ж к а. А так: шила в мiшку не втаїш, а тiльки не в своє дiло втручається… Чого пускаю? Дiло єсть, то й пускаю: менi Маруся не чужа…
Ж а л i в н и ц ь к и й. Няню, пробачте; я не хотiв вас образити; я знаю, що ви Марусi за матiр…
П а л а ж к а. То-то ж! А то: чого пускаєте? Дiло єсть, то й пускаю…
Ж а л i в н и ц ь к и й. Та не вiрте отим розбещеним панам…
П а л а ж к а. Чом не вiрити? Чоловiк поштивий, статечний… Чого пускаєте? Того, що хочу…
Л у ч и ц ь к а (з кiмнати). Няню, що там?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талан » автора Старицький Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДIЯ ДРУГА“ на сторінці 3. Приємного читання.