Розділ «Дія третя»

Де зерно, там і полова

Степан. Та візьми його за чуба!

Юхим. Овва!

Харитон (скида жакета і віддає Юхимові). На, подавися ним!

Юхим хутко зодягся й пішов.

Що ти вдієш з ним?

Степан. Чув пісню, що каже:

Ой мамцю моя,

А я доня твоя,

Було б мене вчити-бити,

Як маненька була!

Харитон. Він, сказати, тепера вже не мій, а царський!

Степан. Намацав одне слово: «Він царський!» А ми чиї? Доки дома, він твій, а піде в службу,– буде царський! Повернеться з служби, знов не чий же буде, як твій. Треба дітей дома вчити, то вони і в царській службі шануватимуться!

Харитон. Як його вчити? Таке розпутство завелося!

Степан. Змалку-лозиною та батогом, а тепер вже й дубина не поможе.

Харитон. Ну, така роззява мій Юхим! Як я, дак я всі карти наскрізь бачу! Інший хвабриться, з маненьким козирьом жене… А я оце думаю кинутись до мирового. Помилуйте! Знаєте, купив я своєму Юхимові хвинельову кухвайку, сказать, достометну німецьку! Аж любо було глянути на нього: панич! одним лицем панич! Ну, вже й чортова роззява!.. Пішли ми у церкву на страсть! Ото ж як вже дочитували дев’яту чи десяту ванголю… Ба таки десяту, бо я вже дев’ять пуп’янків наліпив на своїй свічці. Звичайно, почали люди куняти,– сказать, народ потомлений! – дехто вже хріп, інший носом клював… Зашкварчали чуби і почали шмалятиною тхнути, як і повсякчас воно бува на старость. Титар походжа по церкві та розбуркує парахвиян. Тільки що пройшов повз нас, ще до когось промовив стиха: «Що ви, спати в церкву поприходили, свинота!..» Соломія Гаврикова стояла позад мого Юхима, задрімала, псявіра, та й притулила свічку до Юхимової кухвайки: геть спина так і зотліла!.. Хіба на це є закон, щоб руб сімдесят три копійки як у воду жбурнути?

Степан. На кого ж ти скаржитимешся мировому?

Харитон. На неї! Яке вона має положеніє палити чуже добро? Дай їй путивочку, вона й хату мені спале!.. Таке розпутство!..

Степан. А хто ж і заводе те розпутство, як не ми самі? Гедзети, плюндрі, чоботи, бляшками та цвяшками обліплені!.. Ну, чи пристала ж така одежа до чорної роботи?

Харитон. Коли ж дивишся, як другі, то й собі потрапляєш…

Степан. Не біжи за прудким, коли певен, що не доженеш; скільки ворону не квітчай у павине пір’я, а нарешті вона таки зостанеться вороною – чув?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Де зерно, там і полова» автора Кропивницький Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дія третя“ на сторінці 2. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи