TextBook Мов хвиля на морі, що вітер пориває.
Жіноцьке серденько! Не зможеш ти забуть.
Сліпуєш у всьому, єдина в тебе путь.
Як стрілка полюса вовіки не покине,
Так серце до свого коханого знай лине.
СХСVІІ
Не мушу більш писать… Про що більш говорить?
Та й гаюсь на сей лист печатку наложить.
Змогла б я все вчинить, все, що вчинила б інша:
Моя мізерія вже б не зробилась гірша.
І дня б я одного такого не жила,
Коли б людей печаль вбивала, як стріла.
Отсе ж я довго ще з печаллю буду битись,
І все перенесу, щоб за тебе молитись».
СХСVІІІ
Письмо на золотообрізному було
Папері писане тонесеньким пером.
І рученька її білесенька дрижала,
Як над огнем сургун, над свічкою держала.
Однак гірку сльозу вона впинила й тут.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. Пісня перва (част. 5)“ на сторінці 4. Приємного читання.