Розділ «5. Пісня перва (част. 5)»

«Мені казали, що ти відїжджаєш… О!

Розмуно, добре се, а все ж гірке воно.

Не маю більше прав на серце молодеє…

Моє – довіку вже, мов літечко хмурнеє.

Любити гаряче – єдина в мене річ,

Про що нудьга ввесь день, про що журба всю ніч.

Пишу вам прихватком…

Коли побачиш пляму,

Се не сльоза: я вже не плачу, тільки вяну.

СХІІІ

Любила я й люблю… За сю мою любов

Втеряла статок, честь, спасіннє… стигне кров!

Повагу світову й мою; та й не жалкую:

Ти памятку мені зіставив дорогую,

Дорожчу над усе в моїм щоденнім сні.

Коли ж згадаю гріх… Се не хвала мені.

Себе картаю більш, ніж хто на світі інший;

Тебе ж я не виню, мій милий, наймиліший!

СХСІV

У вас, мужчин, любов – се річ переходна,