«Мені казали, що ти відїжджаєш… О!
Розмуно, добре се, а все ж гірке воно.
Не маю більше прав на серце молодеє…
Моє – довіку вже, мов літечко хмурнеє.
Любити гаряче – єдина в мене річ,
Про що нудьга ввесь день, про що журба всю ніч.
Пишу вам прихватком…
Коли побачиш пляму,
Се не сльоза: я вже не плачу, тільки вяну.
СХІІІ
Любила я й люблю… За сю мою любов
Втеряла статок, честь, спасіннє… стигне кров!
Повагу світову й мою; та й не жалкую:
Ти памятку мені зіставив дорогую,
Дорожчу над усе в моїм щоденнім сні.
Коли ж згадаю гріх… Се не хвала мені.
Себе картаю більш, ніж хто на світі інший;
Тебе ж я не виню, мій милий, наймиліший!
СХСІV
У вас, мужчин, любов – се річ переходна,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. Пісня перва (част. 5)“ на сторінці 2. Приємного читання.