Тверезе ж сонечко о пятій спать лягало.
СХХХV
Була хмарненька ніч, мовляли сторожі:
Ні місяця, ні зір, вітри, мов ті сичі,
Пугикали кругом: в печах дрова горіли;
Сімяне в теплоті, жартуючи сиділи.
Є жартовливе щось в вечірньому огні:
Так весело, немов у літній день, мені.
Люблю я цвіркуни, люблю й кота-воркота
І кашу у гурті, як замкнено ворота.
СХХХVІ
Були вже облягли; і Юлія лягла,
І, певно, спала… як у двері почала
Стучать юрма людей, що й мертвих би збудила,
Коли б не підняла їх з гробів божа сила.
Се ж справді так було… читали ми не раз;
І, певно, буде знов – найменше один раз…
Було заднено, та грюкали безбожно
Кулаччєм, чобітьми і хтось кричав тривожно.
СХХХVІІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня перва (част. 3)“ на сторінці 20. Приємного читання.