Найвизначніший драматург Італії, блискучий комедіограф, виступав одночасно і як носій кращих національних, народних традицій і як послідовник французьких просвітників.
Народився у Венеції. Його дід був багатим юристом, який влаштовував на своїй розкішній віллі у передмісті Венеції постійні святкування та вистави. Коли Карлу виповнилося 4 роки, батько подарував йому ляльковий театр маріонеток. Свою першу п'єсу Гольдоні написав у 9 років.
Сім'я Гольдоні вела занадто розкішний спосіб життя і повністю збанкрутіла, коли хлопчику було лише 5 років. Тільки тоді батько, який уже мав двох дітей, вирішив отримати хоч якусь освіту та опанувати будь-яку професію.
Карло отримав освіту у єзуїтській колегії у Перуджі, потім у домініканській колегії у Ріміні.
Він змінив багато різних професій: навчався медицини, був писарем у прокурора, вивчав римське право, працював помічником судді, був адвокатом, багато їздив Італією. Це дозволило йому добре вивчити країну та її народ.
Але єдиною мрією Гольдоні ще з дитинства залишався театр.
Остаточно Гольдоні пов'язав свою долю із театром тільки наприкінці 30-х років (хоча і продовжував протягом декількох років займатися адвокатурою).
Свою першу п'єсу, яка була поставлена на сцені — "Венеціанський гондольєр", — він написав 1733 року і приблизно з того часу почав писати для театру.
Ще 16-річним юнаком, навчаючись у колегії, Гольдоні багато розмірковував про занепад сучасної йому італійської літератури. Комедія Маккіавеллі "Мандрагора", що випадково потрапила йому до рук, вразила Його. У ній він побачив те, чого так не вистачало імпровізованим п'єсам Його часу:
• силу сатиричного викриття;
• соціальні типові образи.
З того часу Гольдоні мріяв підняти італійську комедію на належний світовий рівень.
Великий вплив на Гольдоні мали комедії Мольєра, а також знайомство із англійською літературою XVIII століття.
Справою усього життя для Гольдоні стала реформа італійської комедії, перетворення її з імпровізованої комедії масок (сommedia dell'arte) на реалістичну соціальну комедію.
Він розумів, що пропагувати передові ідеї свого часу, викривати негативні вади суспільства письменник може, користуючись написаним текстом, а не покладаючись на імпровізацію актора.
Проте провести реформу було не так вже й легко. Комедія масок користувалася величезною популярністю, вона вважалася національним видовищем, специфічним жанром італійського мистецтва. На автора сценаріїв актори дивилися як на особу другорядну.
Гольдоні приступив до реформи із великою обережністю і проводив її поступово, але неухильно.
У 1738 році він написав і поставив комедію "Момоло, світська людина", у якій тільки одна роль (проте головна— роль Момоло) була написана повністю. Актор, який виконував її, виступав без маски. Інші ролі не були розписані, для них були збережені традиційні імена та маски, а вся п'єса зберігала подобу сценарію.
Гольдоні ще довго не наважувався остаточно порвати із сommedia dell'arte. Одна із кращих його комедій — "Слуга двох господарів" — була написана у 1744 році і являла собою сценарій; лише у 1749 році Гольдоні написав для неї текст.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття» автора Давиденко Г.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Життя і творчість К. Гольдоні. Погляди драматурга на театр "Дель Арте"“ на сторінці 1. Приємного читання.
