50 років прослужив Гете у Веймарському герцогстві. Півтора місяця він розмірковував і врешті-решт вирішив залишитись у Веймарі: "Як би там не було, а герцогства Веймар і Ейзенах — це все ж таки арена, де я можу спробувати відіграти роль у всесвітній історії".
Гете стояв осторонь зовнішньої політики, але його цікавило все, що могло піти на користь народу. Його було введено до державного органу Веймара — Таємної ради.
1782 рік— поет здобув дворянський титул, а з наступного року почав виконувати обов'язки прем'єр-міністра, міністра культури, шляхів, військового міністра, директора театру.
У перші 4 роки державної діяльності Гете брався за все, що могло бути корисним для його батьківщини. Він скоротив наполовину армію герцогства і відкрив школу для солдатських дітей. Йому вдалося поліпшити фінансовий стан держави. Багато зусиль доклав письменник, щоб піднести престиж університету в Ієні, де він читав лекції з анатомії. Ще однією важливою справою Гете було створення у Веймарському передмісті найпрекрасніших парків Німеччини.
Гете - мандрівник
З 20-х років, від страсбурзького періоду до глибокої старості, Гете довелося вести подвійне життя — одне у світському товаристві, друге — на самоті. Він звик приховувати від оточення бездонні глибини своєї душі. Лише під час подорожей поет відчував себе вільним, коли на самоті блукав лісами, горами.
Гете домігся згоди герцога на тривалу відпустку, зробив собі паспорт на ім'я купця Йоганна Філіппа Меллера і під чужим ім'ям таємно вирушив до Італії. Він прожив у цій країні 2 роки, із них 11 місяців у Римі. Тут Гете гаряче взявся до занять живописом, але невдовзі зрозумів, що його справжнє покликання — поезія.
Метою подорожі до Італії було бажання поглибити свою освіту, поет приїхав сюди навчатися, хоча йому було вже 38 років.
Поїздка до Італії визначила певний рубіж у житті Гетемислителя, сприяла його глибокій зацікавленості наукою.
Гете і театр
1791 року герцог призначив Гете керівником веймарського придворного театру, і цю посаду поет обіймав понад чверть століття.
Ігрові п'єси йому не вдавались. Однак він здійснив суттєву реформу у театрі Веймара:
• розділив оперу і драму;
• докорінно змінив репертуар;
• багато уваги приділяв вихованню талановитих вихованців;
• відкрив театральне училище;
• розробив основні правила акторської гри, побудовані на музичних законах (кожній ролі відповідала певна тональність);
• намагався покращити соціальний стан акторів, до яких у суспільстві ставилися немов до циган;
• зробив архітектурний проект будинку нового театру.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття» автора Давиденко Г.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність Гете у державному апараті Веймара“ на сторінці 1. Приємного читання.
