У серпні 1762 року архієпископ паризький Хрістоф Бомон розіслав по всіх церквах своє пасторське послання, у якому оголошував філософа ворогом Бога та людей.
Священики зуміли у забобонного натовпу викликати ненависть до письменника. Руссо відповів листом, сповненим гніву. Відразу після цього проти нього посипалися десятки памфлетів. Майже одночасно із зазначеними подіями побачила світ книга "Листи з Гори". Це ще більше запалило ненависть церковників — тепер його оголосили сатаною. "Листи з Гори" були спалені у Женеві, Гаазі та Парижі разом із "Філософським словником" Вольтера.
Під впливом церковників мешканці Валя, де переховувався Руссо, прониклися ненавистю до письменника. Поширилися чутки, що він відьмак. Його переслідували тільки-но він з'являвся на вулиці. Одного разу натовп фанатиків навіть вчинив напад на його будинок, камінням розбив шибки вікон.
Рятуючись, Руссо намагався знайти притулок на маленькому острові де Сен-П'єр на Сієнському озері, але влада Берна наказала йому залишити цю територію.
Змучений, хворий, письменник у 1766 році вирушив до Англії. Проте й тут на нього чекає розчарування. Філософ Давим Юм, на запрошення якого він приїхав до Англії, незабаром став його відкритим опонентом.
Саме в Англії, у часи відчайдушної боротьби із міжнародною реакцією, у Руссо виник задум написати свою "Сповідь".
"Я хочу показать человека во всей его неприкрашенной правде, и этот человек — я сам" — занотував у щоденнику письменник.
У книзі відтворена широка панорама соціальної дійсності, хвилююча правда життя, історія боротьби геніальної людини із народу за свої природні права.
Перші частини книги були написані в Англії. Навесні 1767 року Руссо таємно під чужим ім'ям повернувся до Франції.
У 1770 році письменник завершив "Сповідь" і переїхав до Парижа, оселився на вулиці Платьєр (зараз вулиця Руссо) у кімнатці на четвертому поверсі. Жив у бідності, відмовляючись від пенсій королів, дарунків шанувальників, літературних гонорарів. Гроші, необхідні для напівзлиденного прожиття, отримував за переписування нот — по 10 су за сторінку.
Помер Жан-Жак Руссо в один рік з Вольтером.
20 травня 1778 року філософ поїхав до маєтку де Жирардена у Ерменонвілі, який знаходився у 20 милях від Парижа. Там він передчасно помер 2 липня 1778 року. Поховали письменника на острові паркового озера під тополями, як він просив незадовго до своєї смерті. Під час революції тіло Руссо було перевезено до Парижа до Пантеону славетних людей Франції.
Філософські погляди Руссо:
• сповідував ідею активного втручання філософів у соціальну дійсність заради її перебудови;
• стверджував, що матеріальний світ існує незалежно від людини; вона ж пізнає його через відчуття;
• оспівував природу і той порядок, який в ній існує; викривав безлад і несправедливість, що панують у соціальному світі;
• вбачав силу людини не в розумі, а в її почуттях;
• вважав, що цивілізація не принесе щастя людям, а лише поглибить їх тяжке становище;
• покладав провину за соціальні вади на науку, мистецтво і цивілізацію.
Естетичні погляди Руссо:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття» автора Давиденко Г.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЯЛЬНІСТЬ Ж.-Ж. РУССО І П. БОМАРШЕ“ на сторінці 3. Приємного читання.
