Стоїть яворець тонкий, високий,
Тонкий високий, в корінь глибокий,
А в коріненьку — чорні куноньки,
А в середині — ярі пчілонькн,
А на вершечку — сив соколонько.
Виріс дубок тонок, висок,
Зелен-явір, зелений!
А під тим дубком крісло золоте,
Зелен явір, зелений
Можемо припустити, що і назва явір походить від давньоелов'ян-ського Явь - проявлене життя. Так, світобудова символізується теремом із розписаними золотом стінами, який має "тисові сходи, яворові сіни". В Україні із явора робили колиски для хлопчиків, про що йдеться також і в обрядовому білоруському фольклорі:
Там у господаря на дворі явір.
Святий вечір!
А на яворі висить колиска.
А в тій колисочці — мале дитятко,
Колишуть його мамки та няньки,
Колишуть тихо - пісню співають:
— Як живий буде — королем буде,
А королівну за себе візьме'".
Калина — одна зі священних рослин, шо символізує жіноче начало взагалі, і зокрема період жіночої плідності. До цієї рослини завжди ставилися з великою повагою, калину не можна рубати, топтати її ягід. Наруга над нею вкривала людину ганьбою, так само, як убивство лелеки. У весільній пісні йдеться про те, що мати, виряджаючи дочку заміж, дає їй калинову гілку:
Дала мені (мати) калинові/ вішку:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське народознавство» автора Кравець В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЕРЕВА І КУЩІ У СВІТОГЛЯДІ ТА ЗВИЧАЄВОСТІ УКРАЇНЦІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.
