ПРОВІДНІ ГАЛУЗІ ГОСПОДАРСТВА
МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА
Поняття "культура" охоплює як духовні, так і матеріальні цінності, вироблені народом упродовж його історії. До духовної культури належать досягнення у галузі науки, мистецтва, літератури, філософії, моралі, освіти тощо. Матеріальна культура охоплює всі матеріальні цінності, створені народом. Часом не можна провести чіткої межі між духовними і матеріальними цінностями: скажімо, книги, картини, скульптура чи ювелірні вироби - це водночас пам'ятки і матеріальної, і духовної культури, тому досить часто вони розглядаються у взаємозв'язку.
Враховуючи багатоплановість і невичерпність теми, доцільно спинитися лише на деяких загальних аспектах української матеріальної культури, починаючи з господарської діяльності, оскільки вона була тим ґрунтом, на якому формувались основні види матеріальної культури українців. Опис матеріальної культури народу мусить відображати її особливості у таких аспектах:
• 1) у діахронії — від найдавніших часів до сьогодення;
• 2) у різних етнографічних районах і локальних групах українського населення;
• 3) у різних галузях матеріальної культури:
• 4) у різних соціальних верствах населення;
• 5) у взаємозв'язках із культурою інших народів.
За скіфською легендою, трьом синам першого чоловіка Таргітая з неба впали золоті дари: чаша, сокира, плуг і ярмо. Кожен із трьох братів намагався узяти їх до рук, але утримати ці дари в руках вдалося тільки наймолодшому сину Колоксаю. Нині по-різному пояснюють їх значення. Іноді навіть розглядають плуг і ярмо як один символ хліборобства Та в міфах таких зайвих символів не буває. Кожен предмет символізує одну з каст скіфської держави: чаша - жерці, сокира - воїни, плуг -
виробники матеріальних благ (хлібороби), ярмо — раби. Той син, якому вдалося втримати у своїх руках дари, символи всіх станів суспільства, отримав право управляти всім царством.
Розглянемо заняття третьої касти — виробників матеріальних благ. Почнемо з хліборобів.
ХЛІБОРОБСТВО: РІЛЬНИЦТВО, ГОРОДНИЦТВО, САДІВНИЦТВО
Обробіток землі, вирощування хліба — це провідна галузь господарства українців. Його початки сягають середини VI—V тисячоліття до н. ч., тобто раннього неоліту.
Згадаємо записи Геродота про те, що Скіфія торгувала хлібом з іншими країнами або про легендарну Артанію (Оратанію). Звичай "хліба-солі" — свідчення найпочеснішої праці хліборобів. На території України археологами віднайдено понад 150 поселень, у яких виявлено знаряддя обробітку грунту: плуги, борони, серпи, а також жорна, що перемелювали зерно.
Найдавнішим знаряддям землеробства визнано рало (епоха Бронзи), пізніше з'являється соха, яка застосовується для обробітку ґрунту в лісових районах. У народних казках іноді згадуються золоті наральники, які є успадкованими знаннями про Золотий плуг скіфів, що пов'язувався у народній уяві з чарівною небесною субстанцією.
Дослідження знайдених археологами знарядь землеробства підтверджують, що від давньоруського плуга веде свій родовід і український плуг. Застосовувались у землеробстві також борони, волокуші, лопати.
Відомості про цю найпоширенішу галузь господарської діяльності в Київській Русі подають також літописи. З них довідуємося, що наші Предки сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, гречку, горох, льон, боби, коноплі. На городах вирощували: капусту, ріпу, огірки, цибулю, хміль, мак, гірчицю', у садах — плодові дерева: яблуні, груші, сливи, вишні.
У Лаврентіївському літописі (946 р.) наведені слова, які говорила княгиня Ольга древлянам: "Всі гради ваші... ділають ниви своя і земле своя". Згадки про рало знаходимо і в 964 p., коли в'ятичі повідомляли князя Святослава про те, що вони платять хозарам данину по "шелягу от рала". Безумовно, традиції землеробства розвинулися у Київській Русі значно раніше, ніж про це йдеться у писемних згадках. Можна з певністю стверджувати, що аграрна культура України має кількатисячолітню історію: з кінця IV тисячоліття до н. ч. землеробство вже мало свої традиції, вироблені трипільськими племенами. Велику роль у цьому відіграли природні умови: ландшафт, клімат, родючість грунтів тощо. Майже 90% земель нашої країни придатні для землеробства і садівництва, решта займають гори та болота. Звичайно, в давнину такий розподіл був дещо іншим, проте високоякісність грунту не підлягає сумніву. Багата різноманітність ґрунтотворних порід сприяла розвитку землеробства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське народознавство» автора Кравець В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОСПОДАРСТВО, ПОБУТ, РОДИНА“ на сторінці 1. Приємного читання.
